Види рослинних тканин

Твірні тканини (меристеми)

Складаються з дрібних клітин з тонкими стінками і великими ядрами; вакуолей мало або зовсім немає. Основна функція – ріст. Клітини діляться, диференціюються і дають початок тканинам всіх інших типів.

Залежно від місця розташування в органах рослини меристеми (від грец. meristes – той, що ділиться) поділяють на:

Верхівкові (апікальні)	Бічні	Вставні (інтеркалярні)	Ранові
Забезпечують ріст у висоту (довжину) Конуси наростання: верхівка стебла та кінчик кореня.	Забезпечують ріст у товщину. Камбій і корковий камбій.	Забезпечують ріст у довжину за рахунок видовження міжвузль. В основі міжвузль стебел злаків.	У будь-якій ділянці, де є ушкодження

Покривні тканини (захисні)

Складаються з товстостінних клітин, які захищають тонкостінні клітини, що лежать глибше, від висихання і механічних пошкоджень. Покривні тканини поділяються таким чином:

Епідерма (або шкірка) – первинна покривна тканина	Корок – вторинна покривна тканина	Кірка – третинна покривна тканина
Покриває всі нездерев’янілі частини рослини. Має продихи* і вкрита кутикулою. Епідерма замінюється корком.	Багатошарова тканина, оболонки її клітин потовщуються і просочуються суберином; в оболонках відсутні пори, вони стають непроникним для води і газів. Має сочевички*.	Мертва покривна тканина, входить до складу кори дерева.

*Будова продихів і загальний вигляд сочевичок

Продих: а - вигляд зверху; б - вигляд у розрізі: 1 - замикаючі клітини; 2 - продихова щілина; 3 - хлоропласти; 4 - клітини шкірки; 5 - повітряна порожнина

  

Поперечний зріз сочевички

Провідні тканини (транспортні)

Здійснюють переміщення поживних речовин між підземними та надземними частинами рослини. Виділяють два типи провідних тканини:

Вид тканини	Ксилема (деревина)	Флоема (луб)
Функція	Вода з розчиненими в ній речовинами всмоктується коренем із ґрунту і піднімається вгору висхідним потоком до всіх органів рослини.	Транспорт органічних речовин від листків по стеблу до підземних органів здійснюється низхідним потоком.
Провідні елементи	Судини, трахеї, трахеїди − витягнуті у довжину трубки. Це мертві клітини із здерев’янілими оболонками і перфорацією.	Ситоподібні трубки − живі без’ядерні витягнуті клітини, поперечні перегородки яких мають пори. Поруч знаходяться клітини-супутники.

Механічні тканини

Забезпечують міцність органів рослин. Клітини мають потужні потовщені і здерев’янілі оболонки, тісно змикаються між собою.

Коленхіма	Склеренхіма
Утворена живими клітинами з нерівномірно потовщеними оболонками. Клітини ці легко розтягуються і практично не заважають подовженню частин рослини.	Утворена клітинами з рівномірно потовщеними, часто здерев’янілими оболонками, вміст яких відмирає на ранніх стадіях.
	Волокна (луб'яні, деревні) – утворені витягнутими клітинами.	Склереїди − заокруглені мертві клітини з дуже щільними здерев’янілими оболонками (ними пронизані: насінна шкірка, шкаралупа горіхів, кісточки кісточкових. м’якоть груш тощо)

Основні тканини (паренхіми)

Складається з живих, зазвичай тонкостінних клітин, які складають основу органів (звідси і назва тканини). У ній розташовані інші види тканин. Залежно від виконуваної функції розрізняють:

Асиміляційна (хлоренхіма)	Запасаюча	Повітроносна (аеренхіма)	Водоносна
Клітини містять хлоропласти і виконують функцію фотосинтезу. Представлена двома видами: стовпчаста та губчаста. Основна маса в листі і зелених стеблах.	Клітини заповнені поживними речовинами (жиром, крохмалем). У стеблах рослин, коренеплодах, бульбах, цибулинах, плодах і насінні.	Клітини утворюють великі повітроносні міжклітинники (у водних і болотних рослин).	Служить для запасання води в (в стеблах пустельних рослин та рослин солончаків)

Видільні (секреторні) тканини

Клітини, що утворюють секрет − особливий продукт метаболізму, який використовується рослиною для регуляції фізіологічних функцій або виділяється назовні. До секреторних належать смоляні та ефірно-масляні ходи, залози, залозисті волоски, нектарники, а також утворення, що виділяють крапельно-рідку воду (гутація).

Видільні утворення - це утворення, до яких входять секреторні клітини, секреторні порожнини (вмістилища) та канали. Класифікують їх залежно від розміщення в рослинному організмі.

Утворення зовнішньої секреції (розташовані на поверхні органів рослини):

а) залозисті волоски - вирости видозмінених епідермальних (поверхневих) клітин, заповнені специфічними екскреторними речовинами - ефірними оліями, бальзамами, смолами;

б) нектарники - тонкостінні паренхімні клітини у репродуктивних органах, які виробляють нектар (цукри, ферменти, білки);

в) гідатоди, або водяні продихи - спеціалізовані отвори, через які виділяється назовні надлишок води (гутація); за будовою нагадують звичайні продихи, але відрізняються від них тим, що замикаючі клітини їх більші і вони нерухомі через те, що рано втрачають живий вміст; за замикаючими клітинами розташовані дрібні клітини, до яких доходять кінчики водоносних судин; зустрічаються на краях листків більшості рослин, що зростають у місцях надмірного зволоження субстрату.

Утворення внутрішньої секреції (розташовані між іншими тканинами):

а) молочники - живі клітини з вакуолею, що містить рідину, яка нагадує молоко; ця речовина називається молочним соком, або латексом (мак, молочай);

б) смоляні ходи  та ефірно-масляні ходи - трубкоподібні канали, які формуються внаслідок розходження клітин і заповнюються смолами, ефірними оліями тощо; утворюються в стеблах, коренях, рідше в листках рослин (характерні для хвойних, аралієвих).