Твірні тканини (меристеми)
Складаються з дрібних клітин з тонкими стінками і великими ядрами; вакуолей
мало або зовсім немає. Основна функція – ріст. Клітини діляться,
диференціюються і дають початок тканинам всіх інших типів.
Залежно від місця розташування в органах рослини меристеми (від грец. meristes
– той, що ділиться) поділяють на:
Верхівкові (апікальні)
|
Бічні
|
Вставні (інтеркалярні)
|
Ранові
|
Забезпечують ріст у висоту (довжину)
Конуси наростання: верхівка стебла та кінчик кореня.
|
Забезпечують ріст у товщину.
Камбій і корковий камбій.
|
Забезпечують ріст у довжину за рахунок видовження міжвузль.
В основі міжвузль стебел злаків.
|
У будь-якій ділянці, де є ушкодження
|
Покривні тканини
(захисні)
Складаються з товстостінних клітин, які захищають тонкостінні клітини, що лежать
глибше, від висихання і механічних пошкоджень. Покривні тканини поділяються
таким чином:
Епідерма (або шкірка) – первинна покривна тканина
|
Корок – вторинна покривна тканина
|
Кірка – третинна покривна тканина
|
Покриває всі нездерев’янілі частини рослини. Має продихи* і вкрита кутикулою.
Епідерма замінюється корком.
|
Багатошарова тканина, оболонки її клітин потовщуються і просочуються
суберином; в оболонках відсутні пори, вони стають непроникним для води і
газів. Має сочевички*.
|
Мертва покривна тканина, входить до складу кори дерева.
|
*Будова продихів і загальний вигляд сочевичок
Провідні тканини
(транспортні)
![]() |
Продих: а - вигляд зверху; б - вигляд у
розрізі: 1 - замикаючі клітини; 2 - продихова щілина; 3 - хлоропласти; 4 -
клітини шкірки; 5 - повітряна порожнина Поперечний зріз сочевички |
Здійснюють переміщення поживних речовин між підземними та надземними
частинами рослини. Виділяють два типи провідних тканини:
Вид тканини
|
Ксилема (деревина)
|
Флоема (луб)
|
Функція
|
Вода з розчиненими в ній речовинами всмоктується коренем із ґрунту і
піднімається вгору висхідним потоком до всіх органів рослини.
|
Транспорт органічних речовин від листків по стеблу до підземних органів
здійснюється низхідним потоком.
|
Провідні елементи
|
Судини, трахеї, трахеїди − витягнуті у довжину трубки. Це мертві клітини
із здерев’янілими оболонками і перфорацією.
|
Ситоподібні трубки − живі без’ядерні витягнуті клітини, поперечні
перегородки яких мають пори. Поруч знаходяться клітини-супутники.
|
Механічні тканини
Забезпечують міцність органів рослин. Клітини мають потужні потовщені і здерев’янілі
оболонки, тісно змикаються між собою.
Коленхіма
|
Склеренхіма
|
|
Утворена живими клітинами з нерівномірно потовщеними оболонками. Клітини
ці легко розтягуються і практично не заважають подовженню частин рослини.
|
Утворена клітинами з рівномірно потовщеними, часто здерев’янілими
оболонками, вміст яких відмирає на ранніх стадіях.
|
|
Волокна (луб'яні, деревні) – утворені витягнутими клітинами.
|
Склереїди − заокруглені мертві клітини з дуже щільними здерев’янілими
оболонками (ними пронизані: насінна шкірка, шкаралупа горіхів, кісточки
кісточкових. м’якоть груш тощо)
|
Основні тканини (паренхіми)
Складається з живих, зазвичай тонкостінних клітин, які складають основу
органів (звідси і назва тканини). У ній розташовані інші види тканин. Залежно
від виконуваної функції розрізняють:
Асиміляційна (хлоренхіма)
|
Запасаюча
|
Повітроносна (аеренхіма)
|
Водоносна
|
Клітини містять хлоропласти і виконують функцію фотосинтезу. Представлена
двома видами: стовпчаста та губчаста. Основна маса в листі і зелених стеблах.
|
Клітини заповнені поживними речовинами (жиром, крохмалем). У стеблах
рослин, коренеплодах, бульбах, цибулинах, плодах і насінні.
|
Клітини утворюють великі повітроносні міжклітинники (у водних і болотних
рослин).
|
Служить для запасання води в (в стеблах пустельних рослин та рослин
солончаків)
|
Видільні (секреторні)
тканини
Клітини, що утворюють секрет − особливий продукт метаболізму, який
використовується рослиною для регуляції фізіологічних функцій або виділяється
назовні. До секреторних належать смоляні та ефірно-масляні ходи, залози, залозисті
волоски, нектарники, а також утворення, що виділяють крапельно-рідку воду
(гутація).
Видільні утворення - це утворення, до яких входять секреторні клітини,
секреторні порожнини (вмістилища) та канали. Класифікують їх залежно від розміщення
в рослинному організмі.
Утворення зовнішньої секреції (розташовані на поверхні органів рослини):
а) залозисті волоски - вирости видозмінених
епідермальних (поверхневих) клітин, заповнені специфічними екскреторними
речовинами - ефірними оліями, бальзамами, смолами;
б) нектарники - тонкостінні паренхімні клітини у
репродуктивних органах, які виробляють нектар (цукри, ферменти, білки);
в) гідатоди, або водяні продихи - спеціалізовані
отвори, через які виділяється назовні надлишок води (гутація); за будовою
нагадують звичайні продихи, але відрізняються від них тим, що замикаючі клітини
їх більші і вони нерухомі через те, що рано втрачають живий вміст; за
замикаючими клітинами розташовані дрібні клітини, до яких доходять кінчики
водоносних судин; зустрічаються на краях листків більшості рослин, що зростають
у місцях надмірного зволоження субстрату.
Утворення внутрішньої секреції (розташовані між іншими тканинами):
а) молочники - живі клітини з вакуолею, що містить
рідину, яка нагадує молоко; ця речовина називається молочним соком, або латексом
(мак, молочай);
б) смоляні ходи та ефірно-масляні ходи - трубкоподібні канали,
які формуються внаслідок розходження клітин і заповнюються смолами, ефірними оліями
тощо; утворюються в стеблах, коренях, рідше в листках рослин (характерні для
хвойних, аралієвих).
Комментариев нет:
Отправить комментарий